ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».


    Биография




    Біографія


    • Раздел: ---
    • Автор: terramir
    • 5 февраля 07:02
    ВАСИЛИЙ СИМОНЕНКО

    1956 год. После знаменитого XX съезда КПСС, на котором тогдашний большевистский
    генсек Никита Хрущев ужаснул мир убийственно-обличительной докладом о неслыханных
    злодеяния сталинской бандократии, казалось бы, на нашей выстраданный земли
    никогда не повторится разнузданная вакханалия многомиллионного людомор. И
    недаром в народе говорят: с крокодиловых яиц орлы не вылетают. Как показал
    жизни, никогда тоталитаризма не приобрести человеческое лицо.
    Не прошло и десяти лет после последнего цунами сталинских репрессий зимы 1953
    года, как над Украиной снова замаячила зловещая призрак политического террора. На
    то время на историческую арену ступило бунтующее поколение шестидесятников, которое и
    стало объектом звериной ненависти притихших после критики культа личности
    ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

    1956 рік. Після знаменитого XX з'їзду КПРС, на якому тодішній більшовицький
    генсек Микита Хрущов вжахнув світ убивчо-викривальною доповіддю про нечувані
    злодіяння сталінської бандократії, здавалося б, на нашій вистражданій землі
    ніколи не повториться розгнуздана вакханалія багатомільйонного людомору. Та
    недарма в народі кажуть: із крокодилових яєць орли не вилітають. Як засвідчило
    життя, ніколи тоталітаризму не набути людського обличчя.
    Не минуло й десяти літ після останнього цунамі сталінських репресій зими 1953
    року, як над Україною знову замаячила лиховісна примара політичного терору. На
    той час на історичну арену ступило бунтівливе покоління шістдесятників, яке й
    стало об'єктом звірячої ненависті принишклих після критики культу особи
    сталіністів.
    Василь Земляк
    (1923 - 1977)

    Творчество Василия Земляка практически с первых его серьезных шагов в литературе
    привлекла к себе внимание, а после появления «Лебединая стая» (первая публикация:
    Днепр. 1971. № № 1-3) писатель на длительное время стал объектом дискуссий о
    Украинский прозе 70-х годов, хотя сначала критика была не очень единодушной в
    оценке этого романа. И все же вместе со второй книгой («Зеленые Мельницы», 1976) этот
    произведение был отмечен 1978p. Государственной премией Украины им. Т. Шевченко, выдержал
    течение немногих лет несколько изданий.
    Вместе с поколением писателей-фронтовиков пришел еще молодой Василий Земляк
    (Василий Сидорович Вацик) в украинскую литературу 50-х годов. За плечами, в
    • Раздел: ---
    • Автор: terramir
    • 5 февраля 07:02
    Василь Земляк
    (1923 — 1977)

    Творчість Василя Земляка практично з перших його серйозних кроків у літературі
    привернула до себе увагу, а після появи «Лебединої зграї» (перша публікація:
    Дніпро. 1971. №№ 1—3) письменник на тривалий час став об'єктом дискусій про
    українську прозу 70-х років, хоча спершу критика була не вельми одностайною в
    оцінці цього роману. Та все ж разом із другою книгою («Зелені Млини», 1976) цей
    твір був відзначений 1978p. Державною премією України ім. Т. Шевченка, витримав
    упродовж небагатьох років кілька видань.
    Разом із поколінням письменників-фронтовиків прийшов іще молодий Василь Земляк
    (Василь Сидорович Вацик) в українську літературу 50-х років. За плечима, в
    Василий Эллан-Блакитный
    (1894 - 1925)

    Поэт, журналист, политический и государственный деятель, публицист, редактор правительственной
    газеты «Вести ВУЦИК» и некоторых других изданий он, по признанию М. Зерова, был
    «Сильной, влиятельной фигурой» на литературном поле. В. М. Елланський
    (Литературные псевдонимы - Василий Эллан, В. Блакитный, Валерий Плут, А. Орталь
    и др.) родился 12 января 1894г. в с. Козел (теперь - Михайло-Коцюбинское) на
    Черниговщине в семье священника. Учился Василий в Черниговской бурсе, затем
    в духовной семинарии, которой искренне не любил. По окончании четвертого класса (1914)
    поступил на экономическое отделение Киевского коммерческого института (где уже
    учился его давний, еще с бурсы, товарищ - П. Тычина). Но институт не
    закончил: «трубами мировыми 17-й год заиграл» (В. Сосюра), и недавнего студента

    Дополнительно