ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    Іван Котляревський
    (1769 — 1838)

    Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в
    родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті.
    Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в обстановці, дуже
    близькій до сільської, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського. Полтава в
    ті часи спочатку була «полковим» містом, а потім (з 1796p.) стала повітовим
    центром малоросійської губернії. Лише з 1802 року, коли було утворено Полтавську
    губернію, місто починає зростати і впорядковуватися.
    Певних відомостей про початкову освіту Котляревського немає. Гадають, що перші
    знання хлопець міг дістати у парафіяльній школі, яка існувала в Полтаві ще з
    XVII століття і в якій за тодішніми звичаями дітей навчав дяк. Згодом, у 1780 —
    Євген Гуцало
    (1937 — 1995)

    Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке
    виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності.
    Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові (нині — Новоживотів)
    Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Світ
    дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни,
    становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову
    повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху.
    У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час працює в
    редакціях газет, видавництві «Радянський письменник» (нині «Український
    письменник»), а згодом повністю зосереджується на професійній літературній
    Євген Гуцало
    (1937 — 1995)

    Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке
    виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності.
    Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові (нині — Новоживотів)
    Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Світ
    дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни,
    становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову
    повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху.
    У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час працює в
    редакціях газет, видавництві «Радянський письменник» (нині «Український
    письменник»), а згодом повністю зосереджується на професійній літературній
    Євген Гуцало
    (Народився 14 січня 1937)

    У ПЕРЕДЧУТТІ РАДОСТІ
    ...Радості спілкування з читачем, радості виповідання цього дивовижного,
    незбагненного, таємничого своєю невичерпністю самовираження людини і світу.
    Радості осягнення сенсу вічного пульсування життя по видимих і невидимих
    капілярах організму природи з її гамірним птаством, весняним буйством трав і
    дерев, тихим спокоєм зимового лісу, копошінням міріадів комашні...
    Що я читаю? Читанку природи
    й апокаліпсис миру та війни,
    вивчаю хрестоматію народу
    і віршами захоплююсь весни, —
    Дмитро Павличко
    (нар. 1929)

    Дмитро Васильович Павличко — український поет, перекладач, громадсько-політичний
    діяч. Народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині у
    селянській родині. Від осені 1945p. по літо 1946р. був ув'язнений за
    сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до
    УПА. 1953р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував
    відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до
    Києва працював у секретаріаті СПУ. В 1971 — 1978 pp. Д. Павличко редагував
    журнал «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з'явилася у 1953р.
    Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958).