ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
    (1845 — 1907)

    Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу
    Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду
    й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою.
    Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити
    чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два
    десятиліття забрала в І. Тобілевича служба в різних канцеляріях — від писарчука
    до секретаря міського поліцейського управління.
    Перебуваючи в Єлисаветграді (1865 — 1884), Тобілевич знайомиться з творами
    Руссо, Дідро, Вольтера, Герцена, з економічними трактатами Бокля, Мілля, разом
    із своїм другом М. Кропивницьким читає західноєвропейських письменників,
    філософів, соціологів. Переведений трохи більш як на рік до Херсона, він
    познайомився з колишнім учасником Кирило-Мефодіївського товариства і товаришем
    Т. Шевченка Д. П. Пильчиковим, під впливом якого прочитав “багато корисних
    книжок з історії народів, з класичної літератури, серед як
    Іван Драч
    (нар. 1936)

    Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург,
    громадсько-політичний діяч. Народився 17 жовтня 1936р. в селі Теліжинці на
    Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював учителем. В 1957 —
    1962 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету, згодом
    працював у редакції письменницької газети «Літературна Україна». Перша збірка
    поезій «Соняшник» побачила світ 1962p. Згодом з'явилися й інші поетичні книги:
    «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь
    і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Сонячний фенікс» (1978),
    «Американський зошит» (1980), «Шабля і хустина» (1981), «Теліжинці» (1985),
    «Храм сонця» (1988). Художнє слово І. Драча виклично метафоричне, в своєму
    потужному семантичному полі воно єднає найглибші шари етногенетичної пам'яті
    ІВАН ДРАЧ
    (Нар. 1936 p.)

    П'ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з
    Перемоги радів на дев'ятому — народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p. в с.
    Теліжинці на Київщині.
    Після війни біографія І. Драча складалася в прискореному темпі: за десятиліття —
    до військової служби (1955 — 1958) — він здобув середню освіту, викладав
    російську мову та літературу в сільській семирічці, був на комсомольській роботі
    — інструктором райкому комсомолу. Після армії вчився в Київському університеті
    (завершував навчання заочно, бувши співробітником «Літературної газети»),
    закінчив Вищі кіносценарні курси в Москві (1964), працював у сценарному відділі
    ІВАН ГНАТЮК

    Гнатюк Іван Федорович народився 27 липня 1929р. в с. Дзвиняча Кременецького
    повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у
    бідняцькій селянській сім'ї. Батько клав печі по довколишніх селах, а мати ткала
    людям на замовлення полотно та рядна. Діти теж змалечку заробляли собі на
    прожиток власною працею.
    Восени 1944р. батько майбутнього письменника був мобілізований до Радянського
    війська і в останній день Берлінської битви загинув, залишивши дружину з чотирма
    неповнолітніми дітьми. Ставши напівсиротою, І. Гнатюк по закінченні сільської
    школи поступив до Кременецького педагогічного училища, але на початку другого
    курсу навчання був раптово заарештований. По дорозі до в'язниці він утік і
    невдовзі подав документи в Бродівське педучилище, що на Львівщині. Проте й там
    Іван Багряний
    (2 жовтня 1907 — 25 серпня 1963)

    ІВАН БАГРЯНИЙ — ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ І ПИСЬМЕННИК
    Іван Багряний вписав своє ім'я в історію як найвидатніший політичний речник
    першої еміграції з Радянського Союзу. «Стара» еміграція вийшла за кордон
    порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, її руки і ризи
    були чисті від будь-яких підкорень, компромісів. Коли останні ар'єргарди
    Української Армії відходили за Збруч, покоління Багряного було у віці 12-15
    років. Зокрема і дванадцятилітній Іван Багряний, син охтинського муляра Павла
    Лозов'яги, на власні очі бачив заграви українсько-російської війни, терор
    московських більшовиків. Бачив, як північні наїзники вбили дядька, вояка
    Української Армії під командою Симона Петлюри, і тут же поруч повалили на смерт