ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ
    АНАТОЛІЙ ДАВИДОВАНАТОЛІЙ ДАВИДОВ
    (нар. 1938)

    Народився А. Давидов 1938р. в с. Бочках Конотопського району на Сумщині в сім'ї
    вчителів. Після закінчення в 1960р. Ніжинського педінституту працював учителем
    біології. Деякий час був на комсомольській, партійній роботі. Далі присвятив
    себе літературній діяльності: завідував відділом природознавства у журналі
    «Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім —
    директором видавництва «Молодь».
    А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де
    розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла
    1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби,
    бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на
    землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
    Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також
    розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання
    вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про
    дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
    Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива
    істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя,
    піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися
    серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями,
    полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у
    старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
    Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про
    Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить
    природу.
    • Комментариев: 0
    • Просмотров: 514
    Дополнительно
    Комментарии к записи
    Добавить свой камментарий